“Спадщина нашої Церкви, яка вистояла проти двох тоталітаризмів, має універсальне, вселенське значення. Люди просто часом не розуміють того, що Бог нам дає. Як це було у 1982-1983 роках? Існувала у Римі під покровом Патріарха Йосипа колегія святої Софії при УКУ. Було тоді 11 семінаристів на всіх курсах. Патріарх Йосип казав: готуйтеся, Львівські семінаристи, бо скоро поїдете до Львова. А інше середовище казало: “Що Ви, який там Львів, яка там Україна”. Але це була віра, а не фантазії, це була любов, а не амбіції.
Я кажу цим єпископам, які сумнівалися, – Ви не переживайте, живіть, моліться, любіть, служіть. А ця Церква є Божою Церквою. Попри те, що наша Церква була перекреслена. А УКУ, то взагалі особлива історія. Інший український колегіум, де дехто з Вас вчився, казали на цей навчальний заклад “КУ-КУ”(посміхається).
Ми маємо поплисти на тій течії Божої любові. Я дякую усім, хто підтримує семінаристів стипендіями. Моя мама також з нагоди Дня Народження владики Венедикта на цю ціль зробила пожертву. Я хочу заохотити усіх тут присутніх – Ви не пошкодуєте, якщо підтримаєте семінаристів. А братам треба пам’ятати, що за Вами стоять мученики, за Вас жертвує вдова, самотня людина. Люди, які Вас ніколи не побачать і яким Ви безпосередньо нічого не зробите. Будьте на висоті цього покликання, будьте відкриті і служіть. Не ставте питання, а що я буду мати? А пускайтеся берега і пливіть по течії Божої любові. І Ви побачите, що Господь з нами, з нашою Церквою, буде робити чуда. Якщо ми це пережили, то не маємо права сумніватися. Нехай, Господь всіх Вас благословить!”
Із звернення владики Бориса Ґудзяка до семінаристів і фундаторів стипендій під час благодійного бранчу, який нещодавно відбувся на Святоюрській горі.
Записала Оксана Бабенко
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
